33-річчя Незалежності: що з українським суспільством і майбутнім? — спеціальне дослідження Gradus Research

Щороку напередодні Дня незалежності дослідницька компанія Gradus Research проводить опитування населення, аби дізнатися, як громадяни оцінюють життя в Україні та вектор її розвитку, яким бачать своє майбутнє та в якому напрямку змінюються як суспільство. У 2024 традиція проведення дослідження продовжується, аби прослідкувати, як українське суспільство трансформується під впливом повномасштабної війни та інших чинників.

Українців продовжує об’єднувати спільний ворог та ​​відчуття приналежності до української нації, проте роз’єднують різні політичні погляди

У порівнянні з минулим роком трійка об’єднуючих факторів у суспільстві залишається незмінною: спільний ворог, який несе велику загрозу, відчуття своєї приналежності до української нації та спільне бачення майбутнього країни.

Однак у переліку роз’єднуючих факторів уперед виходять різні погляди на рішення керівництва країни та різні політичні погляди, тоді як ще рік назад ключове значення відігравав чинник соціального статусу та рівня матеріальної забезпеченості.

Українське суспільство стає толерантнішим до іноземців

Міграційні зрушення, спричинені повномасштабним вторгненням, досвід біженства та життя у незнайомих культурах, залишили свій відбиток на ставленні українців до мігрантів з інших країн — ця позитивна тенденція спостерігається як у покращенні ставлення до іноземців, які переїхали жити в Україну, та і до тих, хто релокувався в Україну в метою працювати тут.

“Через війну та міграцію ми вже маємо проблему з нестачею кадрів, яка з часом буде лише посилюватись. Традиційно українське суспільство було досить закритим до мігрантів з інших країн. Тож у цьому контексті тренд до більшої толерантності серед населення означає, що ми будемо відкритішими до іноземної трудової міграції, як одного з факторів подолання кризи людського капіталу”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Майбутнє після перемоги: які виклики та можливості бачать українці?

Більше половини респондентів переконані, що війна стане поштовхом до посилення оборонної спроможності України.

Оновлення/відновлення інфраструктури та міст бачиться опитаним одночасно і як можливість, і як виклик.

Також українці розраховують, що після перемоги наша країна отримає економічну світову підтримку, відбудеться поштовх до розвитку бізнесу, а отриманий міжнародний досвід можна буде застосувати у розвитку України.

Водночас у суспільстві вже зараз сформоване усвідомлення викликів, які чекають на Україну після завершення війни. Серед них і економічне відновлення, і необхідність відновлення зруйнованої інфраструктури, і вирішення проблеми адаптації ветеранів, і питання безпеки на деокупованих територіях.

Українці дивляться в майбутнє з оптимізмом попри складне життя у воєнний час

Частка опитаних громадян, які вірять, що в майбутньому зможуть мати краще життя, тримається на довоєнному рівні і наразі складає 61% — майже дві третини респондентів.

“Подібні настрої спостерігаємо і в питанні, де українці бачать майбутнє своїх дітей — більше половини опитаних (55%) обирають Україну. І це на тлі повномасштабної війни та неймовірної кількості викликів, які вона створює. Для порівняння, у довоєнному 2021 році таких було 48%. Це ще раз доводить, що ці випробування зміцнюють нас як націю. І не дарма суспільство вважає, що війна проявила найбільше дві риси характеру українців — сміливість та витривалість”, — переконана Євгенія Близнюк.

Повний звіт за результатами дослідження доступний до завантаження через форму нижче.

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Періоди проведення поля: 5 серпня 2021 року (розмір вибірки — 1022 респондентів), 7-8 серпня 2023 (розмір вибірки — 1100 респондентів), 7-8 серпня 2024 (розмір вибірки — 1100 респондентів).