Професійна мобільність українців на тлі кризи людського капіталу
“Професійна мобільність” українців на тлі кризи людського капіталу — спеціальне дослідження Gradus Research для КМЕФ 2024
Більшість українців вважають зміну професії реальним кроком до покращення якості життя. Понад 64% респондентів готові освоїти нову спеціальність, щоб залишитися конкурентоспроможними на ринку праці. Такими є результати спеціального дослідження, проведеного компанією Gradus Research для Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ).
“Професійна мобільність” українців висока та ще зростає
Українці демонструють високу готовність до змін у професійній сфері: 73% опитаних зазначили, що хоча б раз змінювали рід діяльності. Це свідчить про гнучкість та здатність українських працівників адаптуватися до викликів ринку праці та швидко реагувати на нові можливості.
Переважна більшість обирає працювати в Україні
Більшість респондентів, які хочуть змінити роботу у найближчий рік, віддають перевагу працевлаштуванню в Україні — таких 82%. Проте 9% розглядають можливість працювати за кордоном, що підкреслює важливість створення перспективних робочих місць всередині країни.
Топ-фактор вибору — гідна оплата праці
Найбільше значення для опитаних українців при виборі місця роботи має гідний рівень заробітної плати (67%), соціальний пакет (40%) і офіційне працевлаштування (40%), і цей фактор важливішає з віком, та комфортні умови праці (39%).
Українці готові змінювати професію заради кращих умов
70% респондентів зазначили, що їх основним мотивом для зміни професії є можливість отримувати вищу заробітну плату. Серед інших важливих факторів — гнучкий графік роботи та гарантії працевлаштування після навчання. Це свідчить про прагнення українців до балансу між роботою та особистим життям.
Водночас серед основних бар’єрів, які ускладнюють набуття нової професії, опитані українці назвали високу вартість навчання (55%), складність набуття необхідних навичок (38%) та недостатній рівень навичок (34%).
Також помітні гендерні бар’єри, що заважають жінкам займатися традиційно «чоловічими» професіями, та прояви ейджизму.
Проблеми на шляху жінок у традиційно «чоловічих» професіях
Більшість українців підтримують ідею, що жінки можуть працювати в традиційно «чоловічих» сферах, проте бар’єри залишаються. До основних труднощів жінок у таких професіях належать фізичні особливості професій, складність поєднання роботи та сім'ї, стереотипи, нерівна оплата праці та відсутність відповідної інфраструктури.
Планують працювати після пенсії
Помітна частина опитаних (70%) готова продовжувати працювати після досягнення пенсійного віку, якщо буде забезпечено гідний рівень оплати, гнучкий графік роботи та доступ до медичних послуг. Це свідчить про прагнення старшого покоління залишатися активними на ринку праці за наявності сприятливих умов.
“Українці освічені та демонструють високий рівень адаптивності й готовність змінюватися, що є вагомим ресурсом для країни. Але чи не кожен показник, який ми аналізувати у цьому дослідженні, підкреслює потребу в соціальній підтримці та інклюзивності робочого середовища для різних груп населення. Щоб ефективно працювати із проблемою дефіциту людського капіталу в умовах тривалої війни в Україні, необхідно мислити мотивацією, а це гідна оплата та умови праці, адаптація робочих місць під потреби людей та відхід від стереотипів”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Попри все українці зберігають високий рівень оптимізму
Переважна більшість опитаних українців вірить, що іноземні інвестиції (74%) та створення нових робочих місць (82%) в Україні відновляться після завершення військових дій.
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-65 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 8 жовтня 2024 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Другие отчеты
-
Як змінилося медіаспоживання в Україні у 2024?Қараша 2024Розважальний контент перемагає новини, стабільна першість месенджерів та контент зі стрімінгових платформ
-
Майбутнє очима українцівҚараша 2024Спеціальне дослідження до події NV
-
Професійна мобільність українців на тлі кризи людського капіталуҚараша 2024Спеціальне дослідження для КМЕФ 2024
-
Теми для смолтоків в Україні та ЄвропіҚазан 2024Про що говорять європейці та українці у смолтоках? - міжнародне дослідження