Як змінилося ставлення українців до бізнесу в умовах війни? Які фактори впливають на довіру до підприємців, і чому одні отримують більше суспільної підтримки, ніж інші? Gradus Research провів спеціальне опитування для Forbes Ukraine щодо ставлення до топ‐15 бізнесменів зі списку Forbes, які були презентовані на Форумі підприємців 2025.

Говорячи в цілому — ставлення суспільства до підприємців змінюється на краще. Адже під час повномасштабної війни бізнес проявляє себе союзником, опорою війська та суспільства. Проте, розмір має значення. За даними Gradus Research, більше довіри мають ті, хто ближчий до людей — представники малого й середнього бізнесу, які уособлюють звичайних людей поруч. Малим бізнесом є наші сусіди, родичі чи друзі, а середнім — ті з малого, хто трохи примудрився зрости.

Проте, великий бізнес сприймається більш неоднозначно, адже він знаходиться під пильнішою увагою й часто асоціюється з олігархічним минулим або тісними зв’язками з політикою, тому стикається з істотно нижчим балансом довіри.

Але навіть попри більше пильнування, баланс довіри до великого бізнесу є не поганим (порівняно принаймні з нашою політичною спільнотою, де баланс довіри є значно нижчим).

*Баланс довіри — це різниця між часткою тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє конкретному бізнесмену чи компанії. Від’ємне значення вказує на переважання недовіри.

Якщо подивитися на конкретні приклади, то найбільш нейтральне або стримано позитивне ставлення — до тих, хто асоціюється з розвитком, технологіями, новими ідеями. Наприклад, до Тараса Кицмея (баланс 0%), Олександра Конотопського (баланс -3%) чи Юрія Косюка (баланс ставлення -3%) негативу помітно менше. А до відомих фігур із гучним політичним минулим ставлення більш критичне, що цілком природно в умовах підвищеної чутливості суспільства. Тому й бачимо значно вищий рівень негативного ставлення до Ігоря Коломойського (баланс -47%) чи Петра Порошенка (баланс -35%), а також до Вадима Новинського (баланс -27%) чи Сергія Тігіпка (баланс -27%).

При цьому дані показують, що навіть серед великих підприємців є ті, чия репутація виглядає більш стабільною. Наприклад, Рінат Ахметов — попри політичний бекграунд і високу частку негативу, його баланс довіри тримається на рівні -3%, що значно краще порівняно з іншими бізнесменами подібного масштабу. Це можна пояснити тим, що їхня діяльність під час війни — системна благодійна допомога, підтримка армії, гуманітарні проєкти — є помітною й сприймається суспільством як реальний внесок, а не тільки піар.

“Попри складнощі, бізнес сьогодні має гарну можливість зміцнити довіру. Громадяни помічають конкретні справи — допомогу громадам, відбудову, підтримку тих, хто постраждав. Але йдеться не лише про декларативні заяви, а й про вимірювані приклади участі у відновленні країни: підтримку ветеранів, переселенців, відбудову інфраструктури, прозору сплату податків, інвестиції в розвиток громад. Водночас суспільство високо цінує прозору й чесну комунікацію з боку бізнесу — відкритість щодо викликів і труднощів сприймається не менш позитивно, ніж успішна реалізація соціальних чи благодійних проєктів”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Повний звіт дослідження доступний на комерційній основі за запитом на пошту dn@gradus.app.

Структура звіту включає наступні дані:

1) Ставлення до українських підприємців в динаміці (серпень 2023, лютий 2025);

2) ⁠Труднощі та обмеженнями, з якими стикаються підприємці, в динаміці (серпень 2023, лютий 2025);

3) Довіра до державних та громадських інституцій в динаміці (серпень 2023, лютий 2025);

4) Сприйняття бізнесу за низкою характеристик в динаміці (серпень 2023, лютий 2025);

5) Знання та ставлення до відомих осіб (червень 2025).

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення України у віці 18-60 років за статтю, віком, в містах з населенням від 50 тис осіб, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 7-8 серпня 2023, 10-11 лютого 2025, 9-10 червня 2025 року. Розмір вибірки: 1100 респондентів (серпень 2023); 1000 респондентів (лютий та червень 2025).