Дослідницька компанія Gradus Research завершила сьому хвилю дослідження соціально-політичних настроїв українців під час війни росії проти України і проаналізувала динаміку міграційних настроїв українців від перших днів повномасштабного вторгнення.

Майже половина з тих, хто покинув місце постійного проживання, вже повернулися

Війна росії проти України докорінно або сильно змінила життя переважної більшості населення — це декларують 82% опитаних. І хоча 61% українців залишилися на своєму постійному місці проживання, інші були змушені переїхати до безпечніших місць. З них 82% мігрували в межах області чи України, тоді як 18% переїхали за кордон. Переважна більшість мігрантів — мешканці східних областей.

Майже половина мігрантів вже змогли повернутися додому: 40% українців були змушені покинути своє постійне місце проживання, з них 18% повернулися. Це в більшій мірі стосується жителів північних областей та Києва.

Друга велика хвиля міграції: чи буде?

На запитання про наміри переміщатися далі у разі загострення ситуації більшість українців (60%) відповідають, що планують залишатися там, де зараз перебувають.

“Ми не фіксуємо у наших дослідженнях зростання бажання змінювати поточне місце проживання, навіть незважаючи на складну енергетичну та безпекову ситуацію в Україні. Якщо і варто очікувати міграційних сплесків, то вони обмежаться територією України”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research.

Серед тих, хто все ж планує в разі ускладнення ситуації їхати далі від епіцентру подій, 21% українців мають намір переміщатися в межах України, і лише 7% планують виїзд за кордон (цей показник є найнижчим за весь період замірів від початку війни). Проте рівень намірів щодо виїзду за кордон серед жителів західних областей майже вдвічі вищий за вибірку загалом.

Планують повернутися чи виїхали назавжди?

Третина респондентів (32%), які були змушені через війну переміститись за кордон, декларують свій намір повернутися в Україну за першої можливості.

10% зовнішніх мігрантів схильні вважати, що поїхали назавжди. Переважна більшість з них — вихідці з західних областей України у віці 25-34 роки.

При цьому майже половина опитаних (47%) вагаються із відповіддю, оскільки ще не прийняли остаточного рішення. Їхня кількість у порівнянні з попередньою хвилею дослідження (липень 2022 — 24%) зросла вдвічі.

Варто також зазначити, що віра в перемогу України залишається на високому рівні із перших днів повномасштабної війни: наразі 87% українців абсолютно або скоріше впевнені, що Україна здатна відбити напад російської федерації. А головними запоруками перемоги України громадяни вважають військову допомогу країн Заходу та міць Збройних Сил України.

Підсумовуючи, зазначимо, що міграційні настрої наразі стабільні. Складна енергетична ситуація в країні та постійна загроза нових ракетних обстрілів України росією сприяє ще більшій невизначеності у намірах українців щодо повернення. Проте бажання повернутися додому за першої можливості залишається високим. Вірогідність нової великої хвилі міграції — низька.

Повний звіт «Міграційні та соціально-політичні зміни в українському суспільстві під час війни» містить аналітику щодо наступних питань (в розрізах: стать, вік, регіон та тип населеного пункту):

• Зміна життя українців через війну росії проти України
• Міграція: хто мігрує, звідки мігрують, напрямки переміщення та повернення від початку повномасштабного вторгнення
• Міграційні наміри щодо напрямків можливого переміщення у разі загострення ситуації
• Наміри щодо повернення з-за кордону
• Віра у перемогу України у війні та погляди на запоруки перемоги
• Залученість до волонтерства, захисної діяльності, допомоги фронту та суспільству
• Бачення майбутнього України після війни
• Емоційний стан та рівень суб’єктивного стресу
• Мова спілкування в побуті до повномасштабного вторгнення і зараз

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром більше 50 000 жителів у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіону. Період проведення поля: 27-30 грудня 2022 року, розмір вибірки: 1140 респондентів.