Чи готові українці за кордоном повертатися додому? Або ж вони дедалі більше вкорінюються в країнах ЄС? У квітні 2025 року Gradus Research провів другу хвилю дослідження про фактори, що впливають на рішення українців повертатися додому з Європейського Союзу чи залишатися там. Як і перша хвиля дослідження, результати були презентовані в межах Ukraine Recovery Conference (URC) 2025.

Скільки українських громадян планують повернутися в Україну і коли?

У 2025 році частка тих, хто хоче повернутись в Україну, зросла до 64% — порівняно з 55% торік. Проте цей показник все ще нижчий, ніж у 2023 році (75%). Це свідчить не стільки про однозначне зростання готовності до повернення, скільки про присутнє емоційне прагнення повернутись — попри те, що раціональні стримуючі фактори досі переважають.

Що саме впливає на рішення?

Минулого року Gradus Research вперше проаналізували чинники, що впливають на вибір українців за кордоном: повертатися додому чи залишатися в країнах тимчасового прихистку. Усі фактори було згруповано у дві великі категорії — ті, що стимулюють повернення (push factors), і ті, що його стримують (pull factors).

Що спонукає повернутись? До основних стимулів повернення належать емоційна ностальгія за Україною, уявлення про вищу якість життя вдома, складнощі адаптації в новому середовищі та очікування підтримки у знайомому соціальному контексті. Найсильніше на рішення повернутись впливають саме емоційна прив’язаність і віра в те, що життя в Україні може бути кращим. Люди не просто сумують за домом — вони втомились від напруги адаптації.

Чому залишаються? Рішення залишатися найчастіше пов’язане з відчуттям більшої стабільності за кордоном: вищою якістю життя, безпечнішим середовищем, ширшими перспективами для себе і дітей, а також страхом перед складними умовами повернення.

У порівнянні з попереднім вимірюванням ми фіксуємо зростання сили мотивуючих факторів і певне зниження стримуючих. Це свідчить про конфлікт мотивацій — люди хочуть додому, але не бачать умов. Загальний індекс знизився, що говорить про посилення позицій ЄС як місця довгострокового проживання.

Варто також враховувати, що на оцінку можливості повернення та часові горизонти таких рішень впливає інформаційний контекст. У період проведення опитування в квітні 2025 року звучали оновлені сигнали про можливі переговори та низка публічних проукраїнських заяв від лідера США, що могло тимчасово зміцнити очікування позитивних змін.

«Це вже друга хвиля нашого дослідження щодо факторів повернення українців з ЄС. Ми продовжуємо стежити за настроями мігрантів, адже це складна та динамічна тема, яка потребує регулярного аналізу в умовах постійної зміни обставин — як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, намір повернення коливається в залежності від контексту. Емоційне бажання повертатися є, проте стримуючі фактори досі переважають. У 2025 році головною причиною неповернення стала саме вища якість життя за кордоном, тоді як торік провідним стримуючим фактором була безпека. Подібні дослідження допомагають краще зрозуміти, що саме впливає на ухвалення рішень про повернення, і як ці фактори змінюються з часом», — зазначила Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Цільова аудиторія опитування: українські мігранти у країнах ЄС віком від 18 років. Період проведення поля: 13-30 квітня 2025 року. Розмір вибірки: 1452 респонденти.