Чи врятує Україну перекваліфікація жінок і людей старшого віку?
*Звіт із результатами дослідження доступний до завантаження через форму нижче.
Криза людського капіталу: чи врятує Україну перекваліфікація жінок і людей старшого віку? — дослідження
Україна вже відчуває дефіцит кадрів, який буде поглиблюватись через повномасштабну війну та спричинену нею міграцію. Одним з рішень, що може стабілізувати ситуацію, є перекваліфікація різних соціально-демографічних груп (жінки, люди літнього віку, тощо). 25 вересня на IX Форумі "Диригенти змін" дослідницька компанія Gradus Research і Deloitte в Україні презентували результати експрес-дослідження щодо того, чи готові українці змінювати професію, які є до цього бар’єри та драйвери, чи розглядають українські жінки можливість перекваліфікуватися на стереотипно “чоловічі” спеціальності, та чи готові українці працювати після досягнення пенсійного віку й за яких умов.
Рівень працевлаштованості попри постійні виклики воєнного часу є високим — 79% опитаних громадян наразі мають роботу і працюють повний або неповний робочий день. З них 58% — працюють понад 30 годин на тиждень.
Три чверті опитаних українців (73%) змінювали рід діяльності. Більшість гендерно-вікових груп має досвід зміни професії. Серед вікової групи 45+ років змінювали рід діяльності аж 79% респондентів. Тоді як найменше змінювали роботу молодь (58%) і мешканці східної частини України (68%).
Що ж до досвіду додаткового навчання з метою підвищення кваліфікації та / або опанування нової професії, третина опитаних (31%) проходять його раз на рік або частіше. Жінки і молодша вікова група загалом більше схильні проходити додаткові курси з підвищення кваліфікації.
Можливість отримати нову спеціальність, яка традиційно вважається чоловічою, розглядають 45% опитаних жінок. Цікаво, що молодь і мешканки західного, північного регіонів та Києва більш схильні до цього.
Що ж до готовності працювати після досягнення пенсійного віку, таке бажання висловлюють 73% респондентів. Більшість із них планують залишитися у професії.
“Україна — територія підвищеної турбулентності, і в цьому наша сила. Ми бачимо, що українці переважно адаптувалися до життя у стані війни, активно працюють і готові перенавчатися. Однак, попри те, що переважна більшість респондентів декларує відкритість до нового, і вважає, що людина може опановувати нові професії і навчатися протягом усього життя, 88% опитаних розглядають таку можливість за умови, якщо це призведе до підвищення їхнього заробітку. Це означає, що на практиці люди слідують звичному і реагують на давно знайомі стимули. Тут закладена підказка до того, як мотивувати людей врятувати країну від дефіциту кадрів”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
“Україна має значний потенціал для залучення нових кадрів серед тих груп населення, що наразі менш активні на ринку праці: жінок, людей старшого віку, молоді та інших. Багато з них відкриті до нових можливостей, навчаються та готові змінювати сферу діяльності. Однак існують виклики, які варто враховувати. Майже чверть респондентів ніколи не змінювали рід занять і стільки ж не проходили додаткове навчання чи підвищення кваліфікації (серед старшого покоління цей показник сягає 31%). Крім того, 41% людей старшого віку не розглядають можливість отримання нової спеціальності, а 43% жінок — перекваліфікацію на стереотипно «чоловічі» професії. Також значна частина робочої сили має лише базові знання англійської мови, що обмежує їхні можливості на ринку праці та здатність держави й бізнесу співпрацювати з міжнародними партнерами у процесі відновлення України.
Дослідження підкреслює важливість підтримки державою та бізнесом програм навчання та перекваліфікації. Хоча українці відкриті до нового, вони залишаються обережними у питаннях зміни професії та здобуття нових знань. Наше завдання — допомогти державі та бізнесу розробити стратегії, які сприятимуть розкриттю кадрового потенціалу країни”, — зазначає Олена Бойченко, партнерка Deloitte Ukraine.
То хто ж має перенавчатися на традиційно чоловічі професії? На думку половини респондентів (50%) це мають бути жінки, на другому місці — ветерани (44%), люди з інвалідністю (43%) і люди старшого віку (42%).
Водночас рівень стресу та вигорання серед українських жінок зростають. 45% респонденток вказують на вищий рівень стресу в порівнянні з минулим роком, а 38% опитаних жінок кажуть, що відчувають себе більш вигорівшими.
Звіт із результатами дослідження доступний до завантаження через форму нижче.
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research спільно з Deloitte Ukraine методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 18 вересня 2024 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Повний звіт дослідження доступний на комерційній основі та містить наступні дані у розрізах віку, статі, регіону проживання та розміру населеного пункту:
- Працевлаштованість та причини непрацевлаштованості
- Досвід зміни роду занять або професії, частота зміни
- Частота проходження курсів / додаткового навчання з метою підвищення кваліфікації та / або опанування нової професії
- Рівень відкритості до можливості отримання нової спеціальності для подальшого працевлаштування
- Рівень відкритості до можливості отримати нову спеціальність, яка традиційно (або стереотипно) вважається чоловічою (серед жінок)
- Рівень відкритості до можливості продовжувати працювати після досягнення пенсійного віку і в якому форматі
- Наміри продовжувати навчатися впродовж усього життя
- Наміри опановувати нові професії протягом життя
- Наміри працювати в одній професії та на одному місці протягом років
- Готовність до опанування нової професії за умови підвищення заробітку
- Категорії населення, для яких найбільш доцільно впроваджувати програми з перекваліфікації
Для придбання повного звіту звертайтесь до dn@gradus.app
Другие отчеты
-
Як змінилося медіаспоживання в Україні у 2024?Ноябрь 2024Розважальний контент перемагає новини, стабільна першість месенджерів та контент зі стрімінгових платформ
-
Майбутнє очима українцівНоябрь 2024Спеціальне дослідження до події NV
-
Професійна мобільність українців на тлі кризи людського капіталуНоябрь 2024Спеціальне дослідження для КМЕФ 2024
-
Теми для смолтоків в Україні та ЄвропіОктябрь 2024Про що говорять європейці та українці у смолтоках? - міжнародне дослідження