Повномасштабна війна продовжує визначати не лише безпекову ситуацію в Україні, а й суспільні настрої, емоційний стан і бачення майбутнього. Дослідницька компанія Gradus провела щорічний замір настрої українців напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. За результатами опитування — попри втому і зростання тривожності, більшість українців зберігають віру у ЗСУ та пов’язують довгострокову безпеку з обороноздатністю держави.

​​Якість життя: зростання критичності оцінок

Оцінка якості життя під час війни демонструє погіршення. У червні 2024 року 65% оцінювали свою якість життя як низьку, у лютому 2026 року — вже 75%. Частка тих, хто вважає її середньою, знизилася з 29% до 21%. Це відображає накопичений ефект тривалої війни на повсякденне життя громадян.

Донати: перехід до ситуативної підтримки

Відповідно, тривала війна і фінансове виснаження населення вплинули на рівень донатів. Станом на лютий 2026 року 7% опитаних регулярно донатять, 40% підтримують волонтерські або цільові збори час від часу. Зросла частка тих, хто ніколи не донатить — з 9% до 14%. Це свідчить про зміну моделі — від регулярної фінансової підтримки до більш ситуативної, що є характерним для тривалих криз.

Тривалість війни та економічна ситуація — головні джерела тривоги

Найбільше в думках про майбутнє українців лякає невизначена тривалість війни. Цей показник майже не змінився за два роки і складає понад 60%. Відчутно зросла тривожність щодо можливих фінансових проблем, загальної невизначеності та загроз втрати нерухомості та грошей внаслідок війни.

Показово, що відсутність базових умов життєзабезпечення — тепла, електроенергії та води — турбує таку ж частку українців (35%) як і стан власного здоров’я. Це свідчить про те, що базові умови проживання впливають на якість життя не менше, аніж фізичне самопочуття.

Запит на завершення війни та економічне відновлення

Найбільш надихаючі та очікувані новини для українців за два роки не змінилися, це припинення війни найближчим часом — 66%, та поліпшення матеріального добробуту — 40%.

На розвиток економіки цього року сподіваються більше респондентів, аніж у 2024. Щодо зовнішньополітичних перспектив, то очікування вступу до ЄС залишились на сталому рівні, тоді як розчарування в НАТО знизило очікування за два роки з 22% до 17%.

Післявоєнна безпека і відновлення: ставка на власні сили

Найбільш ефективною гарантією безпеки після завершення війни українці вважають потужну власну армію — 33%. Угоди про безпеку з іншими країнами, нові оборонні союзи та вступ до НАТО значно поступаються довірі досвіду і мужності ЗСУ.

Серед головних пріоритетів післявоєнного відновлення опитані громадяни вважають відновлення критичної інфраструктури, відбудову зруйнованого агресором житла, реформу судової системи та боротьбу з корупцією. Це свідчить про те, що українці, окрім фізичної відбудови, очікують на серйозні інституційні зміни, які підтвердять європейський вектор руху країни.

«Суспільні настрої українців сьогодні визначаються не лише втомою від війни, а й переосмисленням ролі держави, інституцій і власної відповідальності за майбутнє. Ми бачимо більше реалізму в оцінках і менше ілюзій, але водночас зберігається внутрішня опора — віра у здатність країни вистояти і відновитися. Українці дедалі більше покладаються на власний досвід, силу армії та поступові системні зміни, а не на швидкі або зовнішні рішення. Це свідчить про формування більш зрілого, стійкого і стратегічного суспільного мислення», — зазначає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та CEO Gradus.

Звіт дослідження доступний до завантаження через форму нижче.

Дослідження проведено дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки і жінки віком 18–60 років, які проживають у містах України з населенням понад 50 тисяч, за винятком тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій. Період проведення — 13-16 лютого 2026 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.