Як українці купують онлайн та які ще фінансові операції здійснюють в інтернеті? Відповідь на це питання шукали аналітики дослідницької компанії Gradus Research, провівши відповідне маркетингове дослідження серед українських діджитал-користувачів.

“Зараз українське суспільство є максимально діджиліталізованим — і ця концепція постійного “онлайну” проявляється в регулярному пошуку актуальної інформації, “перевірці зв’язку” з рідними в месенджерах та в купівлі товарів через інтернет. На початку пандемії офлайн- та онлайн-покупки конкурували між собою, і перші були більш розповсюдженими, оскільки люди мали звичку ходити в магазини та обирати товар фізично. З початком повномасштабної війни межі між офлайн- та онлайн-купівлями стали розмитими, оскільки майже однакова кількість респондентів надають перевагу кожному з цих способів придбання товарів. Це все ще раз демонструє швидку адаптацію українців до тих умов, в яких ми опиняємось”, — розповідає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research.

Більше чверті опитаних українців надають перевагу онлайн-покупкам, ще 38% — купують і в онлайні, і в офлайні

Діджитал-покупки вже стали звичною справою для українських споживачів. 26% респондентів надають перевагу покупкам в інтернеті. Ще 38% купують і онлайн, і офлайн.

При цьому переважна більшість опитаних громадян (87%) загалом вважає, що купувати онлайн — легко.

Однак не всі користувачі інтернету в Україні використовують його з однаковою інтенсивністю та набором дій, в тому числі і для здійснення покупок. Відносно патернів їхньої поведінки в онлайні у дослідженні всі користувачі були розподілені на 6 сегментів.

Активних та високозалучених споживачів в онлайні — трохи більше третини (36%)

Сюди можна віднести сегмент, який умовно називається Просунуті. Це користувачі, які інтенсивно споживають та створюють контент, слідкують за комунікаціями брендів, порівнюють їхні цінності, продукти та послуги між собою. Вони є також активними у щоденних покупках товарів та послуг онлайн. Більше половини з (54%) них роблять покупки онлайн принаймні раз на день. Але це водночас і найменший сегмент — таких серед респондентів лише 6%.

Інший активний сегмент — Пліткарі (16%). Для них інтернет, в першу чергу, — це соціальне коло та опція для спілкування. В онлайні вони майже щодня купують товари та послуги онлайн (13%), оплачують рахунки (17%) та користуються інтернет-банкінгом (62%).

Також до активних користувачів відносимо сегмент Прагматиків, що складає 14%. Вони використовують інтернет для отримання новин та тематичної інформації і є активними користувачами освітніх сервісів та медіа. Фінансові дії онлайн здійснюють не частіше декількох разів на тиждень.

Інші дві третини респондентів (64%) — менш активні діджитал-покупці

Шукачі розваг, частка яких складає 19%, і які в онлайні переважно споживають онлайн-ігри та розважальний контент у соціальних мережах, є досить інертними у здійсненні фінансових операцій в інтернеті. Декілька разів на місяць та рідше порівнюють ціни на товари та послуги (53%), користуються банківськими сервісами онлайн (36%).

Помірковані (сегмент обсягом у 25% від вибірки загалом), що використовують інтернет для пошуку інформації і читання новин, не активно здійснюють фінансові дії онлайн, обмежуючись здійсненням більшості операцій раз чи декілька разів на місяць. Виключенням є порівняння цін на товари і послуги (38%) та користування банківськими сервісами (38%) — ці операції «Помірковані» більше схильні здійснювати декілька разів на тиждень.

Незалучені (20% респондентів), які рідко перебувають в статусі “у мережі” і для яких Інтернет є переважно джерелом зв’язку, майже або зовсім не здійснюють фінансових дій онлайн. Серед «Незалучених» найбільша частка тих, хто надає перевагу покупкам офлайн (48%). Вони зазначають, що відчувають складнощі у здійсненні покупок онлайн (13%).

Повний звіт за результатами дослідження містить детальний опис кожного сегмента аудиторії діджитал-користувачів із зазначенням змін 2023 до 2021:

• Соціально-демографічний портрет
• Місця користування інтернетом
• Пристрої для виходу в інтернет
• Час, проведений в інтернеті
• Значимість інтернету в житті
• Довіра до інформації з інтернету
• Складності у користування інтернетом
• Особливості поведінки в інтернеті (відкритість в інтернеті vs реальне життя)
• Мета користування інтернетом – пошук, створення контенту, геймінг, розваги, робота, навчання, спілкування (соціальні мережі та месенджери), споживання, покупки, фінанси
• Частота використання месенджерів та соціальних мереж
• Частота різних видів розваг в інтернеті (відео, музика, ігри, інший контент)
• Частота способів комунікації в інтернеті (пошта, дзвінки, відео зустрічі)
• Частота видів діяльності в інтернеті (читання блогів, коментарі, репости, створення власного контенту)
• Частота пошуку медичної /фарм інформації в інтернеті
• Частота пошуку навчальної інформації в інтернеті
• Взаємодія із політичною складовою (пошук інформації, участь в агітації тощо)
• Покупки в інтернеті – складність/легкість, частота окремих фінансових дій

Повний звіт доступний на комерційній основі за запитом на пошту ai@gradus.app.

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Періоди проведення поля: 5-7 вересня 2023, розмір вибірки — 1896 респондентів.