Градус українського суспільства під час війни / тринадцята хвиля

Майже чотири роки повномасштабної війни суттєво вплинули на українське суспільство. Тим часом певні тенденції залишаються стабільними: на тлі зростання рівня стресу, українці зберігають високу довіру до ЗСУ та усвідомлення, що досягнення стійкого миру важливіше швидкого, але хиткого припинення бойових дій. Такі висновки містить тринадцята хвиля дослідження «Градус суспільства під час війни», проведеного дослідницькою компанією Gradus. Опитування фокусувалося на очікуваннях щодо завершення війни та її наслідків, емоційному стані українців, а також довірі до ключових інституцій.

Українці вірять в ЗСУ та підтримку союзників

Найвищий рівень довіри серед опитаних зберігають ЗСУ. Понад половина респондентів вважають армію найнадійнішою інституцією в державі (52%) та головною запорукою перемоги у війні (54%). Значно нижчою, проте стабільною, залишається довіра до волонтерських організацій (23%) та Президента України (21%).

Довіра до індустрії

Серед чинників, що наближають перемогу, українці також називають військову допомогу країн Заходу (53%), посилення санкцій проти РФ (44%) та згуртованість та спротив суспільства (43%).

Усвідомлення довготривалої війни та потенціалу країни

Очікування щодо тривалості війни суттєво не змінилися за останній рік. Лише 27% опитаних сподіваються на завершення активних бойових дій до кінця наступного року, тоді як 32% вважають, що активна фаза війни триватиме ще кілька років.

Уявлення про тривалість активних бойових дій

У сценаріях завершення війни переважає прагнення до довготривалого миру. Більшість респондентів (59%) вважають оптимальним варіант не швидкого припинення бойових дій, а завершення активної фази за умови наявності гарантій, що війна не відновиться у найближчі десятиліття. Лише 19% схиляються до швидкого припинення без таких гарантій, ще 23% не визначилися з відповіддю.

Ставлення до сценаріїв завершення активної фази війни

Оцінюючи можливі наслідки війни, 42% українців вірять, що країна вийде з неї сильнішою, ніж була раніше. Водночас 32% вважають, що тривалий військовий конфлікт призведе до ослаблення держави, а 11% очікують, що ситуація загалом залишиться незмінною.

Єдність та мовна ідентичність, як особистий вибір

Важливою складовою особистої ідентичності та суспільної єдності українці називають мову. Дані систематичних досліджень Gradus демонструють сталу зміну мовних практик. Якщо у квітні 2022 року українською мовою в побуті користувалися 53% респондентів, то станом на грудень 2025 року цей показник суттєво зріс: 73% опитаних зазначили, що спілкуються в повсякденному житті українською мовою.

Мова спілкування в побуті

Паралельно з цими трансформаціями фіксується зростання рівня стресу. Якщо в передвоєнний період (листопад 2021 – лютий 2022) високий рівень стресу відзначали у себе 78-79% українців, то зараз цей показник сягнув рекордних 91%.

Серед емоцій, що домінують у настроях респондентів, найчастіше згадуються втома, напруженість, роздратування та розчарування. Надія посідає лише п’яте місце в рейтингу емоційних станів, що додатково підкреслює глибину психологічного навантаження, з яким стикається суспільство на четвертому році війни.

Стани/емоції, які переважають у настрої останнім часом

Тринадцята хвиля дослідження показує, що українське суспільство входить у фазу більш раціонального й зрілого сприйняття війни. Очікування швидких рішень поступаються запиту на довгострокову безпеку й передбачуваність. Високий рівень довіри до Збройних сил і зростання ролі української мови в повсякденному житті свідчать про консолідацію та формування стійкої громадянської ідентичності. Водночас люди дедалі чіткіше усвідомлюють ціну війни та необхідність системних рішень,

— відзначає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і CEO Gradus.

*Звіт дослідження доступний до завантаження через форму нижче.

У рамках проєкту “Градус суспільства під час війни” дослідницька компанія Gradus провела тринадцять хвиль дослідження настроїв українців під час війни: І хвиля — 28 лютого-1 березня 2022 , ІІ хвиля — 8 березня 2022, ІІІ хвиля — 28 березня 2022, IV хвиля — 20 квітня 2022, V хвиля — 23 травня 2022, VI хвиля — 28-30 липня 2022, VII хвиля — 27-30 грудня 2022, VIII хвиля — 24-25 квітня 2023, IX хвиля — 20-23 грудня 2023, Х хвиля — 17-21 червня 2024, XI хвиля — 23-25 грудня 2024, ХІІ хвиля — 16-18 травня 2025, XIII хвиля — 4 грудня 2025. Опитування проведене дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Розмір вибірки в дванадцятій хвилі опитування: 1000 респондентів.